почувати себе добре

1) дотик

2) відчуття, відчування

3) чуття, почуття

4) обстановка, атмосфера

v (past і p.p. felt)

1) мацати, торкати; відчувати на дотик

2) шарити, нишпорити, шукати навпомацки

3) почувати, відчувати, сприймати

4) відчувати вплив чогось

5) переживати, зазнавати

6) сприймати, розуміти

7) усвідомлювати

8) військ. проводити розвідку, розвідувати

9) викликати відчуття, справляти враження

10) як дієслово-зв'язка

* * *

1) дотик

2) відчуття

3) почуття, чуття

4) обстановка, атмосфера

1) торкати, мацати, сприймати дотиком; шарити, шукати навпомацки (тж. feel about, feel around)

2) почувати, відчувати; відчувати ( неприємний) вплив чого-небудь (нaпp., спеки, болю, алкоголю)

3) переживати, зазнавати

4) сприймати, розуміти

5) усвідомлювати; думати, вважати

6) передчувати

7) вiйcьк. здійснювати розвідку, "прощупувати"

1) to feel for smb співчувати кому-небудь; to feel with smb співчувати кому-небудь, поділяти чиї-небудь почуття

2) to feel up to (doing) smth бути в змозі робити що-небудь

3) to feel like (doing) smth бути схильним, мати, відчувати бажання зробити що-небудь

4) to feel like smth справляти враження чого-небудь, бути схожим на що-небудь

5) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку

6) бути в якому-небудь стані, почувати себе почуватися

7) викликати відчуття, справляти враження

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

1) czuć

2) słyszeć

1. n

1) припасування, прилаштування

2) тех. пригонка; посадка

3) припадок, приступ; пароксизм

4) порив, поривання, спалах

5) pl конвульсії, корчі; істерія

6) частина балади

7) музична строфа

2. adj

1) підхожий; відповідний; належний

2) придатний; здатний (до—for)

3) пристосований

4) здоровий, бадьорий, в хорошій формі (про спортсмена)

3. v

1) відповідати (чомусь); годитися, бути придатним (для чогось)

2) підходити, бути до міри

3) збігатися, точно підходити

4) пристосовувати; прилагоджувати; підганяти

5) приміряти; приганяти; підганяти (одяг)

6) розм. готувати (до вступу у вуз), тренувати

7) амер. готуватися (до вступу у вуз)

8) (with) постачати (щось), забезпечувати (чимсь)

9) встановлювати; складати; монтувати

* * *

1) припасування, пригонка, приладження; тex. пригонка, посадка; апроксимація, фіт

2) приляганність ( одягу)

1) придатний; підходящий; відповідний; predic належний, гідний; доцільнимй

2) придатний, здатний; пристосований

3) готовий

4) здоровий, бадьорий

1) відповідати, годитися; підходити; бути як раз, в міру; збігатися, точно підходити

2) пристосовувати; приладжувати, підганяти; припасовувати; прилаштовувати; ( for) підготовляти; готувати або привчати ( до чого-небудь); приміряти; приганяти, підганяти ( одяг)

3) ( with) оснащувати, обладнувати, екіпірувати

4) встановлювати, збирати, складати, монтувати

5) aвcтpaл. карати відповідно до скоєного злочину

1) напад, приступ (кашлю, болю); пароксизм

2) настрій

1. n розм.

1) прокорм; годування; утримання

2) запас кормів для худоби, фураж

3) угодованість

4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес

5) іст. фортеця

6) ув'язнення

7) охорона, варта

8) тех. контрбукса

2. v (past і p.p. kept)

1) тримати, мати, зберігати

2) не викидати, берегти; залишати

3) не повертати, залишати собі

4) утримувати, володіти

5) мати для послуг (покоївку тощо)

6) утримувати, мати на утриманні; забезпечувати

7) мати в продажу (асортименті)

8) затримувати, не відпускати

9) охороняти, захищати, утримувати

10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися

11) не старіти, зберігати новизну

12) залишатися (в якомусь місці)

13) рухатися (в якомусь напрямі)

14) дотримуватися (теми тощо); виконувати, зберігати вірність, не порушувати (закону)

15) відзначати, святкувати

16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)

17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)

18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)

19) відвідувати (церкву, лекції тощо)

20) функціонувати

21) примушувати когось продовжувати робити щось

22) утримуватися (від чогось — from smth.)

23) не втручатися (у щось — out of smth.)

24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)

25) приховувати (від — from)

26) замовчувати, мовчати (про щось — to smth.)

27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)

28) не відставати (від — up with)

29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щось

* * *

1) прокорм, харчування, утримання

2) запас кормів для худоби, фураж

3) угодованість

4) pl гра на інтерес

5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця

6) тex. контрбукса

7) pl; гipн. кулаки для посадки кліті

1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)

2) не викидати, берегти; залишати

3) не повертати, залишати собі

4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником

5) мати на утриманні

6) мати в продажу, в асортименті

7) затримувати, не відпускати

8) охороняти, захищати

9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застарівати

1) залишатися ( у якому-небудь місці)

2) рухатися ( у якому-небудь напрямку)

3) to keep writing продовжувати писати

4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь стані

1. n

1) колодязь

2) криниця; джерело, ключ; струмок

3) водойма, водоймище

4) pl мінеральні води (курорт)

5) перен. джерело, кладезь (знань тощо)

6) сходова клітка, сходи

7) шахта ліфта

8) гірн. свердловина

9) тех. відстійник, зумпф

10) місця адвокатів (в англійському суді)

11) добро; благо; усе добре

12) (the well) збірн. здорові

2. adj (comp better; sup best)

1) звич. pred. здоровий

2) pred. добрий, гарний, хороший

3. adv (comp better; sup best)

1) добре; гарно; відмінно; вдало; благополучно

2) гарненько, як слід, як годиться

3) дуже, вельми

4) значно, далеко

5) цілком, повністю

6) розумно; справедливо; ґрунтовно

4. v

1) підніматися (про воду; тж well up)

2) закипати (тж well up)

3) бити ключем, хлинути джерелом; бризками (тж well out, well forth)

5. int

ну!

* * *

1) криниця

2) струмок, ключ; джерело( мінеральне); водойма; pl мінеральні води ( курорт)

3) джерело, кладязь

4) прогін сходів; шахта ліфта

5) гірськ. свердловина

6) тex. відстійник, зумпф

1) підніматися (про воду; well up)

2) вскипіти ( well up)

3) бити ключем; хлинути, бризнути (well out, well forth)

4) ( over) переповнюватися; литися через край

1) добро; благо

2) ( the well) здорові

1) predic здоровий; той, що одужав

2) predic хороший, в задовільному стані

3) заможний; той, що процвітає

4) вдалий

5) бажаний, доцільний

1) добре, відмінно; удачно; благополучно

2) позитивно, сприятливо

3) заможно

4) значно

5) цілковито, повністю

6) розумно, з повним розумінням; справедливо

7) ретельно

8) дуже

9) досить

10) в словоспол.

int ну!

1. n

1) правильність; правота; справедливість

2) право, привілей

3) pl дійсні факти, справжній стан речей

4) pl порядок

5) правий бік, права сторона

6) військ. правий фланг

7) (the R.) права партія; праві консерватори

8) права рука; удар правою рукою (бокс)

9) права рукавичка; правий черевик тощо

2. adj

1) правий; справедливий

2) правильний

3) належний, підхожий; доречний

4) здоровий, у доброму стані; справний

5) найзручніший, найкращий

6) прямий (про лінію тощо)

7) лицьовий; правий (про бік тканини)

8) чесний, праведний

9) законний

3. adv

1) справедливо

2) правильно

3) належним чином; як слід

4) точно, якраз

5) прямо

6) направо, праворуч

7) цілком, повністю

8) дуже

4. v

1) відновлювати справедливість

2) захищати права

3) виправляти (помилку тощо)

4) вирівнювати

5) приводити в порядок

6) компенсувати, відшкодовувати (втрати)

* * *

1) правильність, правота, справедливість

2) право; привілей

3) pl право на розробку або експлуатацію чого-небудь; право на використання твору мистецтва

4) pl дійсні факти, справжнє положення речей

5) pl порядок

1) правий, справедливий

2) вірний, правильний

3) належний; підходящий, доречний

4) здоровий, у гарному стані; справний

5) ( часто with) найбільш зручний, кращий

6) прямий (про лінію, кут)

7) лицьовий, правий ( про сторону матерії)

8) праведний

9) часто який займає положення в суспільстві

1) справедливо

2) вірно, правильно

3) належним чином

4) точно, саме

5) прямо; відразу

6) зовсім, повністю, цілком

1) виправляти; відновлювати справедливість

2) захищати права

3) виправляти ( помилки)

4) випрямляти

5) упорядковувати; наводити лад

6) компенсувати ( що-небудь), відшкодовувати ( збитки)

1) права сторона

2) вiйcьк. правий фланг

3) ( the Right) політ. права партія, праві, консерватори

4) удар правою рукою; права рука ( бокс)

5) права рукавичка, правий черевик

1) правий

2) політ. ( часто Right) правий; реакційний

1) вживання, застосування; користування, використання

2) мета, призначення

3) користь, вигода; рація, сенс, смисл

4) здатність користуватися (чимсь)

5) право користування

6) звичка, звичай

7) ритуал церкви (єпархії)

8) тех. заготовка, болванка

1) уживати, користуватися, використовувати, застосовувати

2) вдаватися (до чогось); скористатися (чимсь)

3) використовувати у своїх інтересах

4) витрачати, використовувати, споживати

5) проводити, витрачати (час)

6) поводитися, обходитися (з кимсь)

7) привчати

8) мати звичку (тільки в past)

* * *

1) використання, застосування

2) ціль, призначення

3) користь, толк, вигода

4) здатність користуватися (чим-н.); право користування

5) звичка, звичай

6) цepк. ритуал; чин ( літургії)

1) використовувати, користуватися, застосовувати

2) вдаватися (до чого-н.), користуватися ( чи-н)

3) споживати, витрачати

4) ставитися, поводитися (з ким-н.); ставитися (до кого-н.)

5) привчати

6) (тк. в past [juːst] з інфінітивом іншого дієслова) мати в минулому звичку робити щось

7) cл. вживати наркотики

8) дiaл., cл. часто відвідувати ( людину або місце)

1. n

1) вільний час

2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)

2. adj

1) далекий, віддалений

2) другорядний, незначний, менш важливий

3) вільний, незайнятий

4) правий; розташований з правої сторони

5) несвіжий (про їжу)

6) не зовсім здоровий

7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту

8) неврожайний

3. adv

указує:

1) на відхід, відбуття, відокремлення

2) на відокремлення частини від цілого

3) на відстань

4) на припинення, завершення дії

5) на віддаленість у часі

6) на вимикання, роз'єднання апарата

7) на відміну, анулювання

8) на зменшення, скорочення

9) на вщухання, ослаблення

10) на скидання одягу

11) на забезпеченість

4. v розм.

1) припиняти (переговори тощо)

2) відступатися

3) мор. іти у відкрите море

5. prep

указує:

1) на відстань — від

2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за

3) на відхилення від норми

4) на джерело — у, від

5) на джерело існування, прибутків

6) на неучасть у чомусь

* * *

1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)

2) вільний час

3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)

4) початок, старт

1) більш віддалений, далекий

2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)

3) другорядний, менш важливий, незначний

4) вільний, незайнятий

5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту

6) помилковий, неправильний

1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.

2) віддаленістьпро відстань

3) припинення дії ( несподіване)

4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізму

5) забезпеченість, заможність

6) у сполученнях

1) припиняти ( переговори); відступатися

2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"

3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите море

1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь

2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від

3) зменшення, знижку менше, нижче

4) джерело від, у

5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінком

6) відхилення від норми

7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудь

int увага!; зупинися!; геть!

1) прекрасно, (дуже) красно, дуже гарно, прегарно, дуже до ладу; срв. Превосходно, Отлично. [Жив він прекрасно (Куліш). Красно в садочку (М. Вовч.). Прегарно написане оповідання (Грінч.)]. -сно чувствовать себя - прегарно (дуже до ладу) почувати себе. -сно обойтись без чего-н. - любісінько перебутись без чого-небудь;

2) (хорошо, ладно) добре, гаразд; см. Ладно.

* * *

1) нареч. чудо́во, ду́же до́бре; прекра́сно, прега́рно; кра́сно

2) в знач. сказ. чудо́во, ду́же до́бре, прекра́сно, прега́рно

3) (в знач. утверд. част.: для выражения согласия, одобрения) чудо́во; ( ладно) гара́зд, до́бре

1) криниця

2) струмок, ключ; джерело( мінеральне); водойма; pl мінеральні води ( курорт)

3) джерело, кладязь

4) прогін сходів; шахта ліфта

5) гірськ. свердловина

6) тex. відстійник, зумпф

1) підніматися (про воду; well up)

2) вскипіти ( well up)

3) бити ключем; хлинути, бризнути (well out, well forth)

4) ( over) переповнюватися; литися через край

1) добро; благо

2) ( the well) здорові

1) predic здоровий; той, що одужав

2) predic хороший, в задовільному стані

3) заможний; той, що процвітає

4) вдалий

5) бажаний, доцільний

1) добре, відмінно; удачно; благополучно

2) позитивно, сприятливо

3) заможно

4) значно

5) цілковито, повністю

6) розумно, з повним розумінням; справедливо

7) ретельно

8) дуже

9) досить

10) в словоспол.

int ну!